Una roja como una catedral

Якщо ви дивитесь іспанський футбол трохи більше за матчі улюбленої команди, ви помітите скільки в кожному матчі арбітри припускаються помилок. Футбол став швидшим і складнішим. Правила адаптуються уже постфактум. А арбітри ніяк не можуть підлаштуватися в цьому божевільному темпі.

Це була одна з найочевидніших мною бачених червоних карток, які арбітр не дав. Давайте рахувати причини: 

– Гравець “Еспаньйола” Карлос Ромеро зірвав небезпечну контратаку в момент, коли Мбаппе віддавав передачу на вихід Вінісіусу 1 на 1. Через його підкат передача йде в недодачу, в спину Віні.

–  Серйозна груба гра Ромеро наражає суперника (Мбаппе) на небезпеку отримання травми. Могло закінчитись дуже погано або для коліна, або для кісток лівої ноги Мбаппе. На щастя удар прийшовся у м’яз.

– Гравець “Еспанйола” не мав ніякого наміру грати в м’яч, дуже високо підняв ногу, та ще й стрибав ззаду, що небезпечно само по собі, і колись каралось червоною навіть за намір. І все це відбувалось на шаленій швидкості. Це на мій смак червона на три-чотири матчі дискви. 

Арбітр Алехандро Муньїс Руїс натомість кличе лікарів для Мбаппе і невпевнено показує Карлосу Ромеро жовту. 

Це 60 хвилина матчу, на 85-й Карлос Ромеро забиває єдиний гол в матчі. 

Додайте до цього, відмінений гол “Мадрида” Вінісіуса в першому таймі за фол Мбаппе. 

Так це було: Мбаппе біг відкриватись під Віні, але Поль Лосано у захват взяв його за шию. Мбаппе намагався звільнитись і після кількох невдалих спроб роздратовано штовхнув Лосано. Той впав, поки ВІнісіус бив і забив. Поштовх Мбаппе теоретично міг вплинути на те, що Лосано не зміг бути на шляху м’яча (хоч і дуже сумнівно, бо він на нього не дивився). Але якщо в епізоді кілька фолів, то завжди фіксується перший, – а це фол Лосано на Мбаппе, і тоді, ок, відмінений гол, але тоді це пенальті. 

Додайте до цього захват того ж Лосано вже Беллінгема у другому таймі під час подачі кутового. Беллінгема валили двоє: Лосано і Альваро Техеро. Один спереду, інший сзаду. Лосано спочатку тримав за корпус, а потім за футболку Беллінгема. Той ЧЕРЕЗ ЦЕ не зміг вистрибнути і поки Лосано падав сам тягнучи Джуда вниз, м’яч приземлився на голову падаючому Беллінгему. Як це не може бути пенальті?

До слова, дві гри рукою гравців “Еспанйола” в інших спірних моментах, про які багато хто пише, не вважаю достатньою підставою для пенальті.

Я не люблю після поразок говорити про арбітрів. Бо частіше вбачаю проблеми в грі самого “Мадрида” і вони часто важливіші. Сьогодні проблеми теж були: ті самі проблеми, що весь сезон; команда не знає як атакувати, і захищатись. В атаці досі неналагоджені зв’язки, дуже мало тренерських рішень в усіх ланках, проблеми з захисною дисципліною, порожній центр, незрозумілі заміни (чи їх відсутність). Але сьогодні саме той день, коли саме помилки арбітра мали дуже великий вплив на результат матчу. 

Цей тур взагалі вразив мене суддівськими ляпами. Неіснуючі пенальті були поставлені, неіснуючі червоні картки були показані, а пенальті очевидні – ні, а очевидні червоні – ні. То навіщо ВАР? Навіщо потрібно судження когось зі сторони?  І чому арбітр має чекати ВКАЗІВОК, щоб переглянути повтор, якщо має сумніви? І чому він не має їх мати, ніби це вдарить по його авторитету? Чому арбітр не може в будь-який момент перевірити на екрані будь-який спірний епізод сам, за власної ініціативи? Таких епізодів все одно не буває надто багато, але дуже часто вони ключові. Але і тут проблема.

Арбітри помиляються, але як же часто їм жахливо показують спірні епізоди. Складається враження, що арбітри на ВАР навіть не знають що ВАЖЛИВО показати, а що ні. З якого ракурсу, з якою швидкістю, який саме фрагмент. І тоді й закрадаються сумніви у чесності або в розумінні гри. Отже, або невігластво, або упередженість. Обирайте що краще.

“Como una casa”

Для тих, хто пропустив цей епізод, поясню заголовок “Una roja como una catedral”. Бо досі смішно. 

Це було в сезоні 2020/21, в матчі з “Ельче”:

Дійові особи:

Серхіо Рамос – капітан Реал Мадрида, на якому порушили правила

Іван Марконе – захисник Ельче, який затиснув руку Рамоса і потягнув його вниз

Хорхе Фігероа Васкес – головний арбітр матчу, який до цього судив лише 12 поєдинків у Примері

Відео епізоду

Рамос – арбітру: «Це пенальті! Найчистіший пенальті! Я збирався бити! Подивися, будь ласка! Подивися епізод! Це чистісенький пенальті! (Тут Рамос і каже “penalti como una casa”, тобто розміром з будинок, “como una catedral”, тобто розміром з собор аналогічний вираз, коли щось ще більш очевидне, адже собори в Іспанії завжди переважали за розміром і висотою будинки) Хуане, я дивом уникнув перелому руки! Хуане, я прошу тебе, подивися цей епізод, це чистої води пенальті. Ось побачиш! Хуане! Я нікуди не піду, тому що буду бити пенальті»

Фігероа Васкес: «Хорхе. Мене звати Хорхе»

The end.

Прокоментуйте