Польове дослідження розриву передньої хрестоподібної зв’язки коліна серед гравців Ла Ліги (2016/17 – 2023/24)

10 серпня на тренуванні Тібо Куртуа отримав розрив ПЗХ (англійською ACL) – передньої хрестоподібної зв’язки лівого коліна. Він пропустить майже цілий сезон. 12 серпня таку ж травму отримав Мілітао під час матчу з Атлетіком. 

За словами Карлоса Дієса, директора медичної служби Sanitas, «розрив передньої хрестоподібної зв’язки коліна є однією з найстрашніших травм серед футболістів», з кількох причин:

1. Час відновлення може зайняти багато місяців.

2. Існує ймовірність не відновити рівень рухливості, який був до травми.

Що є причиною? Невезіння? Перевтома? Надмірне навантаження міжсезоння? Це вина Анчелотті? Пінтуса? Самих футболістів? ЧС-2022?

Як довго гравці будуть відновлюватись? Скільки  гравців так і не змогли? Чи справді кількість травм ПЗХ зросла останніми сезонами? 

На всі ці питання ми й будемо шукати відповідь у наступних постах. Це одне з моїх найбільших досліджень.

В чому особливість розриву передньої хрестоподібної зв’язки?

Для початку розберемося в будові коліна. Воно має чотири зв’язки. Розрив будь-якої з цих чотирьох зв’язок має різні наслідки:

– Розрив медіальної (або внутрішньої) колатеральної зв’язки добре заживає без операції, протягом приблизно 6 тижнів, після чого можна працювати над відновленням. 

– Розрив бічної (або зовнішньої) колатеральної зв’язки трапляється рідко, але може впливати на інші, і тоді може знадобитися хірургічне втручання.

– Розрив задньої хрестоподібної зв’язки трапляється рідко і може лікуватися консервативно. Однак, як і у випадку розриву зовнішньої колатеральної зв’язки, якщо пошкоджуються інші стабілізуючі механізми, слід розглянути можливість реконструкції, а отже, хірургічного втручання.

– Розрив передньої хрестоподібної зв’язки є найпоширенішим і найсерйознішим. Вона проходить всередині суглоба, і майже завжди потребує хірургічного втручання. Розриви лише цієї зв’язки ми і будемо досліджувати.

«Несчаслива тріада» 

Найгірший варіант травми коліна – це знаменита тріада. Цієї травми свого часу зазнали Де ла Пенья, Роналдо, Роббен та Серхіо Асенхо. 

Це фактично три травми в одній: одночасно розриваються передня хрестоподібна зв’язка, внутрішня бічна зв’язка і внутрішній меніск.

Інший варіант кепського перебігу подій, коли разом з ПХЗ пошкоджені меніски (зовнішній або внутрішній). 

До прикладу, 

у Тібо під час операції виявили також пошкодження обох менісків. Що є рідкісним випадком. 

З 67 травм ПХЗ у Ла Лізі (2016/17-2022/23), які ми розглядатимемо, разом з розривом ПЗХ 2 меніски пошкодив лише один гравець – Серхіо Альварес. 

Воротар “Сельти” отримав цю травму в сезоні 2019/20, і також на тренуванні. Тоді 33-річний кіпер Сельти не зміг відновитись від травми і завершив кар’єру.

Як стається розрив ПХЗ?

Розрив ПХЗ відбувається, коли гомілка стоїть на землі, але коліно завалюється всередину. Ця травма вважається нещасним випадком, але має певну частоту: кожна команда з 25 гравців, може очікувати розрив ПХЗ кожні два роки.  

Розрив ПХЗ найчастіше трапляється в результаті безконтактних або непрямих контактних ігрових ситуацій (контакт через тіло, але рідко напряму з коліном): 

У футболі близько половини травм ПХЗ трапляються коли гравець пресингує або намагається відібрати м’яч у суперника, 20% – коли у самого гравця відбирають м’яч, 16% – під час відновлення рівноваги і 7% – під час приземлення після стрибка.

Всі підрахунки тут за даними дослідження: Della Villa F, Buckthorpe M, Grassi A, et al, Systematic video analysis of ACL injuries in professional male football (soccer): injury mechanisms, situational patterns and biomechanics study on 134 consecutive cases. British Journal of Sports Medicine 2020;54:1423-1432.

Як ПХЗ оперують?

А тепер до найнеприємнішого. Готові? 

Під час операції хірург видаляє пошкоджену зв’язку і замінює її новою, так званим “трансплантатом” з тканин власних сухожиль (напр., підколінних) пацієнта – або від померлого донора.  

Щоб дістатись і замінити зв’язку, кістку просверлюють з двох боків. От чому ПХЗ така складна травма. 

“У минулому деякі лікарі дозволяли спортсменам повертатися до гри через 6 місяців, часто без належної оцінки стану, але зараз це вийняток – каже доктор Гарднер із Єльского університету. «Ми рекомендуємо принаймні 9 місяців відновлення, а іноді й більше, для повернення до ігрових видів спорту”.

Ймовірність повторного розриву

У дослідженнях ризик повторного розриву коливається від 2% до 20%. 

В нашому дослідженні з 63 гравців, які травмували ПХЗ, 11 гравців мали повторний розрив ПХЗ до цього, або після (17%, або кожен шостий).

Однією з причин високого рівня повторного розриву є те, що є пацієнти, генетично або механічно схильні до цієї травми.

Скільки травм ПХЗ отримують гравці Ла Ліги щосезону?

Мені вдалось знайти підтвердження та опис 67 травм футболістів Ла Ліги від початку сезону 2016/17.

Мною не включені кантеранос, які вже встигли пограти за першу команду, але отримали розрив ПХЗ в матчах за філіали, або травми отримані в еврокубках (наприклад, травма ПХЗ Ікера Муньяїна в Лізі Європи в матчі з «Зорею»). 

Найбільше ПХЗ травмували в сезоні 2018/19 – 13 разів. Цей сезон щойно розпочався, а вже 4 гравці отримали цю травму – Давід Сілва (закінчив через це кар’єру), Жоєль Рока, Тібо Куртуа та Мілітао.

Трішки частіше травмують праве коліно

36 разів гравці травмували праве коліно, і 31 ліве. Що майже однаковий показник. 

При цьому 41 травму отримали правші, а 25 – лівші. 

+1 з гравців (Грегоріо Грасія, Еспаньйол) вважається амбідекстером (однаково воліє обома ногами). Він травмував на передсезонці з першою командою ліву ногу у сезоні 2022/23.

Хронологія усіх травм ПХЗ в Ла Лізі з 2016/17 по 2023/24 (станом на 22 серпня)

А тепер ми дійшли до найбільшої графіки (на створення якої в мене пішло 5 діб), – всі травми в хронологічному порядку. Кожна травма перевірена в новинах, на сайтах клубів, на трансфермаркт (але тут виправлені певні дати. Напр.: трансфермаркт рахує дату початку травми не від дня травми, а коли вийшла новина про травму, часто 2-3 день від моменту, коли гравець травмувався. Також вони інколи плутають закінчення лікування з закінченням контракту з клубом, за який гравець грав, коли травмувався), інколи на відео. 

Якщо тут когось пропущено, дайте мені знати, я доповню графік та перерахую дані. 

Проте, 67 травм дає певне уявлення про закономірності (про них буде у наступних постах).

Колір вказує на те яке коліно було травмовано – праве чи ліве. Світлість кольору – це домінантна (ведуча) нога чи опорна. 

Довжина вказує на кількість місяців, які гравцю знадобилось на відновлення.

У верхньому правому куту ви знайдете інформацію про те як читати дані на графіку. 

Всі свої графіки останнім часом я роблю англійською мовою, бо веду нею свій твіттер.

Більше за все від розриву ПХЗ страждають захисники та нападаючі

Отже, виявлені закономірності. Почнімо з того хто ж таки має схильність отримати цю травму? 

Не дивно: це захисники та нападаючі. Тобто гравці, які мають часто та різко стартувати та зупинятись. 

Тригером розриву ПХЗ є: 

– різка зміна напряму руху;

– різке гальмування;

– коли нога «застрягає» в грунті, а тіло продовжує рух;

– невдале приземлення;

– і тільки в останню чергу удар по коліну;

Всі ці якості властиві в першу чергу нападникам і захисникам. І профіль не лише флангових, але й центральних захисників останнім часом все більше стає таким: дуже швидкі, зустрічають суперника різким рухом вперед, взагалі рухливі. Це профіль і самого Мілітао.

Не хочете порвати хрести? Йдіть на правий фланг

А ось це було несподівано. Гравці лівого флангу отримали 20 травм ПХЗ, а правого лише 6! 

Причому, якщо рахувати від сезону 2018/19, у правого флангу лише одна травма, а у лівого 19! 

Щоб пояснити це в мене поки що немає ідей. Мабуть, випадковість? 

До того ж цікаво, що Марко Асенсіо коли травмував ПХЗ грав зліва на фланзі, а після – частіше – правого флангового нападаючого.

Лютий – найбільш лютий місяць на розриви ПХЗ

Більш за все гравці отримали травми у лютому – 11 разів. 

Також по 8 разів у липні, серпні та вересні.

Зауважте, що 2 травми в липні стались у сезоні 2019/20, коли це був ще регулярний сезон, дограний після паузи через пандемію.

Можна було б подумати, що причина тут в тому, що лютому повертається Ліга чемпіонів, та календар стає більш суворим. Але є такий факт: 

Від розривів ПХЗ частіше страждають гравці команд низчого рангу. І дуже рідко топові гравці.  В нашому випадку за 7+років лише три гравці «Мадриду», 2 у «Атлетіко» та 1 у «Барселони».

Бійтеся 30-40 хвилини матчу

Більшість гравців Ла Ліги отримали розрив ПХЗ під час матчу (52), і лише 15 під час тренувань. Тобто різниця становить 3,5 рази на користь матчів, хоча тренувань за сезон значно більше ніж матчів.

В кількох випадках невідомо коли саме отримав травму гравець – Набіль Фекір, Рафінья Алькантара та Сабіт дограли матч з розривом зв’язки до кінця (!).

І якщо Рафінья можливо отримав травму незадовго до фінального свистка, то Фекір, схоже, аж на 77 хвилині.

В інших випадках – дуже часто розрив ПХЗ траплявся між 31 та 40 хвилинами гри. 

Підозрюю, та не можу довести чи спростувати, що в ці самі хвилини гравці знаходяться в максимальному тонусі та намагаються діяти максимально різко та швидко.

Щодо розривів хрестоподібних зв’язок на тренуваннях, цікавим є той факт, що набагато частіше ці травми стаються посеред сезону, а не під час предсезонної підготовки з інтенсивними навантаженнями.

Все більше молодих гравців рвуть хрести

Вік, коли гравці отримують травму ПХЗ стає все молодшим (і водночас є рекорд на іншому боці «рингу» від Давіда Силви – в 37 років).

Доктор Лейес, який оперував ПХЗ Мілітао та Куртуа, в інтерв’ю Marca зазначав,- у дитячому віці ці травми трапляються все частіше.

«Ми розробили спеціальну техніку, щоб уникнути пошкодження епіфізарної «ростової» пластини. Діти зосереджуються на одному виді спорту, ігрові поверхні змінилися, зчеплення газону і бутс цупкіше, і частота цих травм значно зростає”, – попереджає Лейес.

«Є діти, які з 5 років зосереджуються лише на одному виді спорту, і це не добре. Займаючись різними видами спорту, ви набуваєте навичок, які запобігають травмам. На нещодавній конференції ми не знайшли жодного гравця у вищій лізі, який би не переніс операцію на хрестах у віці формування».

Під час цього дослідження було виявлено доволі багато травм ПХЗ у філіалів команд Примери. Наприклад, Ойян Сансет, з «Атлетика» переніс її у 18 років.

Висновки 

Розповідь про два розриви ПХЗ від першої особи, нашого читача, пана Романа:

«Рвав хрести на двох колінах з різницею в 6 років. Так повністю і не відновився в футбольному плані.

Починав напів проф карʼєру в одній з академії Луганської Зорі (УФК), де грав з 13 по 16 років. Після кинув футбол і грав на аматорському рівні для себе (універ, область, товаристські тд).

Перші хрести порвав в 22 роки в залі, втікав від захисника який ззаду перечипив мої ноги. Обрали консервативне рішення не робити операцію (помилка) через те що не планував грати професійно. Через це зробив ще гірше і розірвав меніск в тому самому коліні, який довелось видалити (до операції пройшло 2 роки).

Другі хрести порвав на іншому коліні в 25. Різка зміна руху, як вже зазначено в ресьочі вище – нога плотно на газоні, тіло ще рухається по інерції швидкості вперед. Травмований попереднім досвідом відновлення трохи кинув спорт. Займався загальним фітнесом, але нестабільність коліна давала знати. Зробив операцію в 29, в дуже якісній клініці і зараз знов трохи граю.

На жаль не все так радісно, адже мрт показав, що перше коліно зазнало дуже високих навантажень після операції і суглоб постраждав дуже сильно (після пластики змінюється механіка коліна яка може бути не органічною) тому буде важко відновитись навіть на 80-90%».

Прокоментуйте