До 2012 року “Реал Мадрид” та “Манчестер Сіті” ніколи не зустрічались між собою в офіційних матчах. Проте, одного разу зустрілись в товариському і той матч став одним з найбільших побоїщ в історії футболу. Аж 4 червоні картки, коли насправді їх мало бути значно більше.
Цей матч відбувся 19 грудня 1979 року на “Бернабеу”. Закінчився з рахунком 5:2, з дублем Хуаніто, голами Сантильяни, Рінкона та Гарсії Ернандеса. Але запам’ятався зовсім не футболом.
В 2016 році Альфредо Реланьо написав про цей матч статтю, оскільки він був тоді присутнім на трибунах:
Напередодні Різдва 1979 року «Мадрид» приймав «Манчестер Сіті» у товариському матчі, який став не зовсім товариським. Тренер “Мадрида” Вуядін Бошков попросив клуб організувати цей матч. Він хотів, щоб його команда зіграла з британською командою, очікуючи на жеребкування Кубку Європи, де іспанці мали зіграти проти «Ноттінгем Форест» або «Селтіка». Клуб погодився.
«Сіті» обрали тому, що вони були не надто дорогими, не надто хорошими і не надто поганими (вони були 14-ми в лізі), незадовго до того виграли Кубок володарів кубків (один з переможців залишився) і мали двох унікальних футболістів: Казімєж Дейна, який отримав дозвіл на виїзд з Польщі; і такий собі Майк Робінсон, 20-річний гравець, підписаний того літа з «Престон Норт Енд» за 756 000 фунтів стерлінгів, або 144 мільйони песет. Рекордна на той час сума за трансфер на острові. Цей Майк Робінсон – наш Майкл Робінсон, у подальшому відомий теле- та радіокоментатор.
Це було 19 грудня. Мадрид щойно виграв 1:4 у Малазі, хоч і з суперечками, через гру рукою Беніто, яку не побачив арбітр. Наприкінці матчу Хуаніто сказав, що так, це була гра рукою, а отже, пенальті. Це не потішило ні Бошкова, ні Беніто, ні майже нікого в Мадриді. Почалися дебати про те, штрафувати його чи ні. Мадридський автобус закидали камінням, коли він від’їжджав зі стадіону, а одного з його директорів, Мануеля Местансу, було поранено.
Ціни на матч з Сіті низькі: від 100 до 700 песет, що менше половини звичайної ціни. Час – дев’ята година вечора. На жаль, напередодні в Мадриді похолодало, пішов сильний дощ.
Робінсон згадує:
«Я був на Майорці минулого літа, але це була моя перша поїздка до Іспанії, щоб пограти у футбол. І на Бернабеу! Я був схвильований. Мій батько ще в дитинстві казав мені, що є лише одне місце, де можна грати у футбол краще, ніж в Англії: «Сантьяго Бернабеу». У «Престоні» моїм менеджером був Боббі Чарльтон, а тренером – Ноббі Стайлз, і вони розповідали чудеса про Мадрид. Тож я приїхав з думками про привидів Ді Стефано, Пушкаша, Хенто… У роздягальні я перебував в ілюзії, що, можливо, я сиджу там, де колись сидів Боббі Чарльтон. Але…».
Але все пішло не так. На 6-й хвилині Сантільяна зробив рахунок 1:0, англійці заявили про офсайд, але арбітр, Ламо Кастільйо з Мадрида, зарахував його. В той час як Хуаніто почав дратувати британців своїми хитрощами, дриблінгом, каньо, тощо. «У нас були гравці з складним характером, – розповідає мені Робінсон, – і це дуже погано для них закінчилося».
Почалися сутички. До 10-ї хвилини, коли «Сіті» зрівняв рахунок, забивши гол прямим ударом з кутового, з футболом було покінчено. Ісідро помстився за підкат до Хуаніто потужними ударами по ногах Дейлі та Беннетта. Коли Хуаніто забив на 25-й хвилині, зробивши рахунок 2:1, англійці почали гамселити суперника, і Мадрид їм відповідав. Тренер негайно замінив Каннінгема, який отримав травму гомілки, і замість нього випустив Полі Рінкона, який з радістю приєднався до боротьби. А він був бійцем.
Арбітр поводився боягузливо, коли між Анхелем і Дейлі сталася бійка, в якій він мав би вилучити обох, але не зробив цього. На 36-й хвилині Хуаніто знову забив, і Бошков завбачливо замінив його, бо на нього полювали, а він вже чекав готовий вдарити шипами у відповідь. Бошков сподівався, що це трохи заспокоїть ситуацію. На 43-й хвилині Шинтон зробив рахунок 3:2, і Бошков майже зітхнув з полегшенням. Наступного дня він сказав мені: «Важка гра – це одне, а те, що сталося – зовсім інше».
У другому таймі продовження “того, що сталось”. Не маючи адекватного суддівства, а отже, і регуляторного органу, обидві команди, як зграя, кинулися на оргію насильства. Я був присутній на тому матчі і можу сказати, що з п’ятдесяти найжорстокіших ударів, які я бачив за стільки років, скільки я вболіваю, можливо, половина відбулася саме в цьому матчі. Я знав про подібні історії в Південній Америці, але ніколи – в Європі.
На 52-й хвилині Полі Рінкон зробив рахунок 4:2, явно з офсайду, і англійці розлютилися ще більше. Ісідро яскраво пам’ятає цей момент: «Вони накинулися на нас, а ми відповіли. Ми збиралися розбити голови один одного. Я пам’ятаю кутовий, на який прийшли два центральні захисники. Ми з Беніто мали їх опікати. Вони підійшли з похмурим виразом обличчя і втупились в нас, замість того, щоб дивитись на м’яч. Я сказав Гойо: «Гей, вони збираються нас вдарити під час подачі». А Гойо відповів мені: «Ну, тоді ми зробимо це першими». Коли м’яч вилетів, ми вже вдарили їх, і вони лежали на землі. Ми не могли собі дозволити показувати страх».
На 57-й хвилині Ісідро зробив два жахливих підкати поспіль, але арбітр не реагував. Він фіксував, щонайбільше, фол, що супроводжувався легким жестом докору. Тренер містян Малкольм Еллісон показував жести трибунам, коли натовп у гніві кидав у нього предмети, і в адрес гравців “Мадрида”, коли виникала бійка біля бокової лінії.
Посеред усього цього – спалах краси: Гарсія Ернандес зі штрафного влучно пробив у верхній кут. Це були прекрасні 5:2.
Але кривава бійня поновилася. В ній у складі мадридців відзначилися Сабідо, Беніто, Ісідро, Анхель і Рінкон. У «Сіті» – Ренсон, Бут, Беннетт, Дейлі та Шинтон. Останній, технічний інсайдер, навмисно робив довгі передачі, щоб дати перевагу захиснику, який набігав, і вдарити його при прийомі м’яча. Робінсон отримав багато ударів від Беніто: “Я, звісно, не говорив ані слова по-іспанськи, але ми розуміли одне одного. Це було як: “Що тут відбувається?” “Ми ж один одного зараз уб’ємо!”.
На 64-й хвилині Беніто і Бут схопилися за шиї, майже задушили один одного… Нарешті, арбітр втрутився і вигнав обох. Емоції стали ще гарячішими. Беннетт б’є Рінкона, після якого той чудом залишився живим, а той перетинається з Ренсоном, і відправляє його в повітря. Один з керівників Сіті був видалений з лави запасних за агресивну поведінку.
На 70-й та 72-й хвилині Ламо вирішує видалити ще двох, Ренсона і Анхеля. Протягом 20 хвилин я, мабуть, вперше в житті побачив цікаву ситуацію: грали дев’ять проти дев’яти, де обидві команди грали за схемою 3-3-2, і ще намагалися один з одним битися, подолавши біль від синців. На щастя, менше гравців на полі створювало більше простору між тими хто на ньому лишився.
І так: наступний європейський жереб звів Мадрид з Селтіком. Команда Бошкова програла в Глазго 2-0, але відігралася вдома 3-0, і це була ще одна сутичка. Тож досвід з Сіті став у нагоді…
