Історія для тих, хто жаліється на календар та матчі збірних накшталт проти Гібралтару. В 90-ті було ще гірше.
6 грудня 1997 року. В Турині, на вічнохолодному “Делле Альпі”, проходив один з центральних матчів сезону. “Юве” проти “Лаціо”, команди, яка дуже посилила склад влітку (не в останню чергу за рахунок лідерів “Юве”) і грала на початку сезону іноді краще за туринців. Але Зідан, беззаперечний лідер команди, вийшов лише на останні 13 хвилин.
В чому причина? Тренер “Ювентуса”, Марчелло Ліппі, шаленіє. Він дуже сердитий на ФІФА та Зідана:
“Ми ж мали угоду! Зідан мав зіграти лише один тайм, а він провів весь матч у Марселі! Змушувати його грати – безвідповідально! У матчі з “Лаціо” на кону багато чого, але в наступному матчі з “Манчестером” у нас на кону все!”
То що ж сталось?
На честь жеребкування ЧС-98, ФІФА організувало в Марселі 4 грудня виставочний матч – збірна Світу проти збірної Европи. Аудиторія – 2 млрд глядачів (128 країн і мій ТВ), близько 2000 журналістів на стадіоні. Більш того – цей матч проходив в рідному місті Зідана, де він до цього грав лише кілька разів. Жеребкування відбувалося просто на стадіоні Велодром у Марселі, після фінального свистка, на одній із трибун влаштували сцену.
Зранку Зідан тренувався з “Ювентусом”, вдень вилетів до Марселя, а ввечері, згідно з домовленістю між Ліппі та організаторами матчу, мав зіграти тільки один тайм.
Але. Завжди ці але. Проблема була в тому, що у збірної Європи, з огляду на те, що лише 15 країн представляли старий континент на ЧС (1 гравець – 1 збірна), було тільки 4 заміни, однією з них був воротар. Але травми “європейців” (Клюйверта та інших) змусили Беккенбауера (тренер збірної Європи) утримати Зідана на полі.
Платіні (тоді – організатор ЧС) після матчу вибачався перед “Ювентусом”:
“Я зателефонував Францу, щоб зняв із поля Зізу, але він відповів, що на лавці запасних більше нікого не лишилось. Так Зідан залишився на полі в режимі енергозбереження, і, незважаючи на це, забив чудовий гол”.
Можливо, це був найбільш “касовий” товариський матч, організований ФІФА в її історії.
На жаль для тих, хто завжди мріяв побачити праймових Кріштіану і Мессі в одній команді, подібні виставкові матчі, організовані ФІФА, не проводяться вже 16 років – з 2007 року, – на щастя для тренерів усіх топ-клубів.
Проте, в 90-х подібних матчів було багато, а цей був, можливо, найвідомішим із них.
Капітаном однієї з команд був праймовий Зідан, а іншої – праймовий Роналдо. Перший потім стане найкращим гравцем Ліги чемпіонів того сезону, а другий – найкращим гравцем світу того року. І обидва забили. Роналдо двічі, Зідан – раз. Плюс на рахунку Роналдо аж 3 гольові передачі.
Що було далі? Як відімо, за день, 6 грудня, Зідан вийшов лише на останні 13 хвилин в матчі з “Лаціо” і дуже, дуже старався задобрити Ліппі – два виходи у штрафну суперника, один після соло-слалому, та удар над дев’яткою. А також, delicatessen, цей пас на Дель П’єро, який мав стати гольовим. Проте “Юве” переміг завдяки тому ж Дель П’єро.
А 10 грудня, в матчі в якому на кону було все, Зідан сяяв, Зідан віддав-таки гольову на Індзагі і “Юве” попри усі перепони, в останню хвилину заскочив до 1/4 фіналу.
